ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» (та пов’язані структури групи Костянтина Ткача) вже тривалий час монопольно обслуговує платежі за послуги ДП «Документ».
Це структура міграційної служби, яка займається видачею та обліком документів громадян. Її роль особливо зросла з початком повномасштабної війни, коли значна кількість українців була змушена виїхати за кордон. Людям потрібні були нові документи, і вони були готові платити великі кошти за їх оформлення. Саме цим скористалися комерсанти, зацікавлені в максимальному прибутку. Офіційно про наявність договору між ДП «Документ» та «ГЕРЦ» ніде не повідомляється. Інформація про це з’являється лише після подання заяви на новий паспорт. Заявнику надають реквізити для оплати через платіжну систему «ГЕРЦ», і жодних альтернатив не пропонується. Фактично посадовці ДП не залишають громадянам можливості обрати інший спосіб оплати.
«ГЕРЦ» має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків і діє як платіжний посередник. ДП «Документ» (підприємство у сфері управління Державної міграційної служби) використовує його для прийому оплати за паспортні та інші адміністративні послуги. Публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає. Інформація про комісію міститься лише в тарифах на сайті самої компанії.
Лише на сайті «ГЕРЦ» прямо вказано комісію за такі платежі — 3% + 10 грн. Це один із напрямів діяльності компанії поряд із комунальними платежами, штрафами та іншими послугами. Водночас у загальному переліку послуг фірми цей напрям не відображено. Наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ ФК «ГЕРЦ» Олена Кисельова зазначала, що одним із ключових досягнень компанії того року став запуск прийому оплат у ДП «Документ».
Компанії Ткача неодноразово ставали об’єктами уваги правоохоронних органів. БЕБ відкривало справи за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків). Обшуки в офісі групи в Одесі проводилися навіть улітку цього року. Деякі провадження тривають ще з 2021–2022 років.
Цього року Держаудитслужба виявила в ДП «Документ» порушень на 71 млн грн: необґрунтовані премії та надбавки, а також закупівлі без належних процедур на суму в понад 52 млн грн.
Чи є альтернативи таким платіжним посередникам?
- LiqPay (“ПриватБанк”) — одна з найбільших систем, комісія зазвичай становить 1,5–2,75%.
- Portmone — давно працює з комунальними та бюджетними платежами.
- WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші.
- “Приват24”, monobank, “Ощад 24/7” — часто дозволяють платити за реквізитами.
Для сервісних центрів МВС уже впроваджено власний «Платіжний хаб». Він формує єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна оплатити через мобільний банкінг або будь-який інший сервіс. Планувалося розширення хабу на інші державні послуги.
Щодо ДП «Документ», публічної інформації про обов’язковість саме «ГЕРЦ» немає. Громадяни формально можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити надаються. Проте на місці чи на сайті пропонують саме «ГЕРЦ», оскільки це технічно зручніше для самого підприємства.
З огляду на масштаби грошових потоків (ДП «Документ» надало послуг ДМС уже на понад 1 млрд гривень), наявність розслідувань щодо «ГЕРЦ» та підтверджені порушення всередині ДП «Документ», НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторинг мають підстави ретельно перевірити характер співпраці сторін, умови договорів, обсяги комісій та можливі ризики відмивання коштів або зловживань.
Ткач роками впроваджував свої структури в різні органи державної влади, перетворюючи державні фінансові потоки на приватний прибуток. Невже цифрова держава так і не спромоглася створити власну платіжну систему? Чому вона дозволяє посереднику отримувати значні кошти та виводити їх за кордон? Хто всі ці роки забезпечував недоторканність такої моделі?
