В Україні можуть працювати близько 1,5 тис. шахрайських кол-центрів, у яких зайняті до 60 тис. людей.
Їхніми жертвами стають українці та іноземці.
Кол-центри як тіньовий бізнес
У квітні 2026 року міжнародна організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime опублікувала дослідження Kyiv Calling про шахрайські кол-центри в Україні. Автори описують мережу як організовану індустрію з міжнародною клієнтурою, внутрішньою дисципліною та міцними зв’язками з корумпованими українськими посадовцями.
За оцінками, наведеними GI-TOC, в Україні може діяти до 1,5 тис. таких офісів, де працюють близько 60 тис. людей. А можливі доходи цього бізнесу оцінюються в мільярд доларів на місяць.
Схеми, за якими працюють «коли», дуже різні: оператори можуть видавати себе за працівників банків, інвестиційних компаній або правоохоронних органів, виманюють доступ до рахунків чи переконують людей вкладати гроші у фіктивні активи.
Міжнародне розслідування OCCRP про мережу Milton Group показало, як працює така модель на реальному прикладі. Оператори телефонували людям у різних країнах та обіцяли прибуток від інвестицій, демонструючи фальшиві доходи. Один зі шведських потерпілих, за даними розслідувачів, унаслідок спілкування з шахраями втратив близько 400 тис. шведських крон.
Європейські клієнти та претензії до українських правоохоронців
Українські шахрайські мережі теж давно працюють за межами країни.У дослідженні ООН про організовану злочинність в Україні прямо зазначено, що жертвами шахрайства стають громадяни Західної Європи, Росії та інших держав. За інформацією джерел редакції, активізація роботи таких офісів на ринках ЄС викликала особливе занепокоєння в Німеччині влітку поточного року. Німецькі правоохоронні органи, а також найвищі політичні посадовці країни висували Україні ультимативні вимоги «припинити» таку діяльність на території їхньої країни. А вже за кілька місяців після цього суспільство почуло про операцію «Карфаген» від НАБУ та САП.
Що розслідує НАБУ в межах «Карфагена»
5 вересня 2026 року НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював керівник одного з підрозділів Офісу генерального прокурора. Учасників підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за неперешкоджання роботі шахрайських кол-центрів і легалізації незаконних доходів. За даними НАБУ, понад 20 млн грн фігуранти-прокурори витратили на нерухомість, коштовності та інше цінне майно. Понад 12 млн грн становить мінімальна ринкова вартість активів, які, за версією слідства, перереєстрували на третіх осіб. Ще понад 10 млн грн учасники злочинної схеми з кришування кол-центрів розмістили на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.
На початку осені НАБУ викрило п’ятьох учасників організації. Однак слідчі дії у справі тривають і досі. А коло всіх учасників схеми детективи продовжують встановлювати.
Угорський кордон і Берегівська прокуратура
Частина шахрайських українських кол-центрів працювала безпосередньо поблизу українсько-угорського кордону, зокрема в Берегівському районі Закарпатської області.
Прикордонний регіон зручний для залучення людей, які володіють угорською чи іншими іноземними мовами. Також близькість до ЄС спрощує втечу за кордон фігурантів — у разі їх викриття.
Берегівську окружну прокуратуру очолює Дмитро Кириленко, призначений на цю посаду влітку минулого року особисто ексгенеральним прокурором Русланом Кравченком. Ступінь його особистої участі у шахрайських схемах наразі визначається слідством у межах операції «Карфаген».
Розслідування триває
Операція «Карфаген» стосується не лише шахрайських кол-центрів, а й можливого прикриття їхньої діяльності посадовцями різних правоохоронних і державних органів влади. НАБУ та САП продовжують встановлювати повне коло можливих учасників організації, хоч втеча генпрокурора за кордон і дещо ускладнює цей процес.