Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія домовилися про колективну оборону. Тепер агресія проти однієї з країн розглядатиметься як агресія проти всіх.
Три країни планують розвивати військово-технічне співробітництво, координувати зусилля з урегулювання регіональних криз, обмінюватися розвідувальною інформацією, передає телеканал NTV. Угода отримала назву договору Мекки про спільну оборону. Вона передбачає, що збройний напад на одну з трьох країн вважатиметься нападом на всіх учасників угоди. При цьому конкретні зобов’язання країн у разі такого нападу поки що не розкриваються. В Анкарі підкреслюють, що союз має оборонний характер, не спрямований проти будь-якої конкретної держави і в майбутньому до нього зможуть приєднатися інші країни. Договір також не скасовує вже існуючі міжнародні зобов’язання його учасників — зокрема, членство Туреччини в НАТО. Переговори про створення тристороннього оборонного союзу тривали близько року.
Ще кілька років тому Туреччина та Саудівська Аравія відкрито конкурували за вплив на Близькому Сході. Після «арабської весни» Анкара підтримувала близькі до «Братів-мусульман» (заборонені в РФ) сили та Катар, тоді як Саудівська Аравія вважала «Братів-мусульман» загрозою для себе — через це у 2017 році разом із союзниками вони запровадили блокаду Катара. Після вбивства у 2018 році саудівського журналіста Джамаля Хашогджі в консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі стався справжній криза між країнами: турецька влада публічно звинувачувала в організації вбивства вище керівництво королівства.
Зближення почалося на початку 2020-х на тлі загального перегляду союзів у регіоні: у 2021 році Саудівська Аравія припинила блокаду Катара, а у 2022-му Ердоган уперше за п’ять років відвідав королівство, після чого спадковий принц Мухаммед бін Салман приїхав до Анкари. Потім країни почали швидко нарощувати економічне та військове співробітництво: у 2023 році Саудівська Аравія уклала найбільший на той момент експортний контракт турецької оборонної промисловості на купівлю безпілотників. Після падіння режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року Анкара та Ер-Ріяд ще більше зблизилися — їхні інтереси збіглися в підтримці нових сирійських властей і прагненні не допустити відновлення попереднього впливу Ірану.