Серед представників російської еліти зростають побоювання, що Федеральна служба безпеки вийшла з-під контролю, тоді як президент РФ Володимир Путін покладається на неї для утримання влади на тлі занепокоєння через війну проти України.
Про це пише Bloomberg з посиланням на людей, близьких до Кремля.
Співрозмовники видання назвали звинувачення в тероризмі проти мільярдера та співзасновника Telegram Павла Дурова останнім свідченням посилення репресій з боку ФСБ. За їхніми словами, Путін, який раніше балансував між прихильниками жорсткого курсу та поміркованішими чиновниками, орієнтованими на економіку, тепер послідовно схиляється до жорсткішого контролю над бізнесом і суспільством.
Bloomberg зазначає, що розширення повноважень ФСБ за відсутності очевидних механізмів контролю викликає напругу у владних колах. Водночас вплив високопоставлених чиновників, зокрема голови внутрішньополітичного блоку Кремля Сергія Кирієнка, знижується. Нещодавно його звинувачували в невдачах російських політичних операцій у Вірменії, Молдові та Угорщині.
«ФСБ стала керуючою компанією країни. Політична адміністрація, Міністерство закордонних справ і фінансово-економічний блок перетворилися лише на технічний персонал, що обслуговує рішення, які ухвалюються з ухилом у бік спецслужб», — сказав московський політичний аналітик Андрій Колесніков.
За оцінкою видання, вибух у центрі Москви минулими вихідними, ймовірно, посилив аргументи ФСБ на користь жорсткіших заходів безпеки. Інші групи в Кремлі мають обмежені можливості протидіяти посиленню репресій, хоча побоюються подальшого падіння суспільної підтримки Путіна.
Як повідомили троє співрозмовників Bloomberg, Друге управління ФСБ, яке відповідає за боротьбу з тероризмом і збереження політичного порядку в Росії, отримало свободу розслідувати діяльність будь-кого майже без підзвітності. Саме воно стоїть за спробою звинуватити Дурова в тероризмі в рамках зусиль з обмеження Telegram. Проти цього виступили високопоставлені кремлівські чиновники, відповідальні за проведення парламентських виборів у вересні, які попередили про ризик негативної реакції виборців.
Дуров, який роками живе за межами Росії, відкинув звинувачення. Він написав у Telegram, що Росія оголосила його терористом «за відмову виконувати її вимоги щодо масового стеження та цензури».
Переслідування також торкнулися критиків влади, бізнесменів, діячів культури та науковців. Колишнього прокремлівського блогера Іллю Ремесла, який виступив проти Путіна, після затримання в Санкт-Петербурзі за звинуваченням у поширенні «фейкових новин» про армію направили до психіатричної клініки. Антивоєнного політика Бориса Надєждіна засудили за «екстремізм» через демонстрацію фотографії покійного опозиційного лідера Олексія Навального. Надєждін повідомив, що виїхав до Франції після оголошення його «іноземним агентом».
Друге управління ФСБ порушило справи проти десятків фізиків та дослідників аерокосмічної галузі за звинуваченнями в «державній зраді» через участь у міжнародних симпозіумах, раніше санкціонованих державою. Управління також веде неофіційні чорні списки акторів, музикантів і режисерів, яких вважає непатріотичними, і застосовує закони про «екстремізм» та «дискредитацію» армії.
У вівторок Путін підписав нове законодавство про покарання росіян, які виступають проти війни, виїхали за кордон і заочно засуджені. Їхні активи в Росії будуть заморожені, їм заборонять віддалено користуватися державними та банківськими послугами, а також відмовлятимуть у продовженні паспортів за кордоном.
Голова Другого управління ФСБ, генерал-полковник Олексій Сєдов має прямий доступ до Путіна, який призначив його 2006 року. Сєдов також виступав за обмеження мобільного інтернету з міркувань безпеки. Ці заходи викликали суспільне невдоволення через втрату доступу до цифрових сервісів і скарги бізнесу на значні збитки.
Старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Тетяна Станова написала, що російські еліти дедалі більше стурбовані нездатністю системи впоратися з викликами, пов’язаними з війною, тоді як ознак готовності Путіна до поступок немає. «Фундаментальна проблема полягає в відчутті, що російське керівництво втратило зв’язок з реальністю. Що зацикленість Путіна на підпорядкуванні України значно ускладнила ефективне управління», — сказала вона.
«Усі налякані, бо ніхто не знає, за ким вони прийдуть», — сказала соціологиня і наукова співробітниця аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre Елла Панєях.