«Конвеєр відстрочок»: суддя з Рівненщини Котик після десятків сумнівних рішень намагається піти в почесну відставку

Суддя Володимирецького райсуду Рівненської області Людмила Котик, що ухвалювала рішення, які використовували для отримання відстрочки від призову, вирішила вчасно втекти з посади й подала заяву про почесну відставку. 

Юристи подали на суддю скаргу. Нам вдалося встановити, що у 2023–2025 роках суддя винесла щонайменше 24 рішення про «самостійне виховання дитини батьком» або позбавлення матерів прав.

За даними ТЦК, щонайменше 18 чоловіків на підставі цих рішень оформили відстрочку. При цьому матері миттєво визнавали позови, органів опіки не залучали, а в одній зі справ суддя взагалі прийняла заяву від жінки, яка роками перебуває за кордоном, але лист нібито надіслала «Укрпоштою».

Хронологія красномовна: у серпні цього року щодо неї відкрили дисциплінарну справу, а вже за два тижні суддя побігла писати заяву на відставку. Котик чудово розуміла наслідки за свої рішення і по класиці намагалася випередити ймовірне звільнення.

Тепер її план може спрацювати. Нещодавно Третя Дисциплінарна палата ВРП хоч і визнала порушення у діях судді, ухвалила їй м’яке покарання догану з позбавленням доплат на один місяць. А оскільки це не подання на звільнення, фактично жодних перепон для почесної відставки з грошовим утриманням у неї немає.

Ця історія — чергове питання до послідовності та справедливості практики ВРП. Покарання за конвеєр для відстрочок від мобілізації схожі радше на лотерею. Наприклад, суддю Ярослава Стрільця за схожі рішення Палата відправила на звільнення, суддя Котик за свої рішення відбулася доганою, а суддя Григорій Жовнір узагалі отримав лише попередження.


Судді, які використовують свій статус у власних цілях і створюють лазівки для ухилення від служби під час війни, не мають права на почесну відставку та довічні виплати. Про яку довіру до правосуддя тут узагалі може йтися?

Та найбільша проблема в тому, що цю шпарину створила сама Вища рада правосуддя. Замість звільнення ВРП фактично покриває такі маніпуляції та призначає м’яке покарання, яке скаржники навіть не можуть оскаржити. Тобто, так дисциплінарні органи власноруч гарантують суддям безтурботне довічне утримання коштом платників податків.