Недавні послаблення валютних обмежень для населення з боку Нацбанку створюють додатковий девальваційний тиск на гривню.
Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
Згідно з його даними, оцінки Нацбанку за базовим сценарієм виглядають так: додатковий попит становитиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви — $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсує цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи — приблизно 1,5–3,5% протягом 3–6 місяців; додатковий інфляційний ефект — орієнтовно 0,2–0,5 в. п.
«Але є й зворотний бік: зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. Для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, а не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ значну частину нового попиту покриє коштом резервів; гривня може виявитися дещо слабшою, ніж без лібералізації, однак причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає», — зазначає Данилишин.
